Як видно, відьми з'явилися тоді, коли люди стали займатися магією. Людство ще вірило в сили природи, у те, що вони можуть зціляти й калічити, насилати мор і рятувати від недуг, створювати або руйнувати щось. Ті люди, які вважали себе чаклунами й відьмами, вивчали окультизм, вірили в сховану силу навколишніх нас речей і свою здатність керувати цією силою. У стародавності в кожної відьми було своє божество. У Греції, наприклад, існували шанувальниці богині полювання Артеміди й богині ночі й тьми Гекаты. Чаклункою вважали Медею, що виготовляла воскові фігури своїх ворогів. Відьмою була й Цирцея, що обрится людей у свиней і заганяла їх на свій двір. Однак чаклунки могли бути не тільки злими, але й добрими. Вони поклонялися небесам і порам року, вирощували трави й коріння, були ясновидющими, читали долі по зірках і навіть займалися зціленням. Люди їх почитали, але й боялися.
«Питання, які варто задати відьмі». От вони:
1. Як довго ви є відьмою?
2. Чому ви стали відьмою?
3. Яким образом ви стали відьмою й чим була ознаменовано ця подія?
4. Кого ви вибрали своїм инкубусом ( дияволом-коханцем)? Як його кличуть?
5. Як кличуть вашого заступника серед демонів зла?
6. Чим ви заприсягли за це відплатити?
7. Як ви виконали свою обіцянку і які були умови?
8. Де ви мали зв'язок зі своїм инкубусом?
9. Які демони й люди були присутні на шабаші?
10. Яку їжу ви там їли?
11. Як був організований бенкет на шабаші?
12. Чи сиділи ви на тім бенкеті за столом?
13. Яка була музика і які танці ви танцювали на шабаші?
14. Чим вам платив инкубус за зносини з ним?
15. Яку диявольську мітку залишив вам на тілі инкубус?
16. Яку хворобу ви нанесли? Яким особам? Яким образом?
17. Навіщо ви наслали на цих людей хвороба?
18. Яким образом ви можете зцілити їх?
19. Якими травами або іншими методами ви можете вилікувати цю хворобу?
20. На яких дітей ви наклали заклятье? Навіщо ви це зробили?
21. Які тварини загинули в результаті вашого чаклунства й навіщо ви зробили ці злодіяння?
22. Хто ваші спільники?
23. Чому диявол наносить вам по ночах побої?
24. Із чого приготовлена мазь, який ви натираєте свою мітлу?
25. Як ви літаєте по повітрю? Які чарівні слова ви при цьому вимовляєте?
26. Які урагани були викликані вами й хто вам допомагав?
27. Яких хробаків і п'явок ви зробили на світло?
28. Із чого ви створили цих огидних комах і яким образом?
29. Чи визначив диявол строк вашого перебування відьмою?
Вампіри - міфологічна або фольклорна ніжити, звичайно ожилі людські трупи, які харчуються людської або тваринною кров'ю. Вони так само є частим об'єктом кіно або художньої літератури, хоча вампіри з художніх творів придбали деякі відмінності від вампірів міфологічних (див. Характерні риси вампірів з художніх творів). У фольклорі термін звичайно використовується стосовно кровососущему істоти зі східно-європейських легенд, але часто вампірами називають і схожих створень із інших країн і культур. Характерні риси вампіра в різних переказах сильно відрізняються. Деякі культури мають історії про нелюдських вампірів, наприклад кажанах, собаках і павуках.
Раз у році випадала ніч, коли відьми могли перебувати поруч із людьми. Це був переддень Дня всіх святих, котрий відомий за назвою Хэллоуін. У цю ніч, перед 1 листопада, до відьом приєднувалася всі інші нечисті братії - гоблины й примари, демони й феї, словом, все диявольське поріддя. Уважалося, що в цю ніч душі померлих бродять по землі, прагнучи ще раз знайти тепло домівки перед настанням зими. Для минаючих на захід, слідом за сонцем, виносили частування.
А древні кельти відзначали переддень Дня всіх святих як першу ніч нового року. У Європі стало звичаєм 31 жовтня палити багаття, відзначаючи тим самим перехід від осені до зими й майбутнє буд.; настання холодів і тьми. Череди тварин, які бродили все літо по полях і пасовищам, заганяли в хліви й стійла, укриваючи від крижаних вітрів і непогоди. Може бути, люди вважали, що їхні багаття зігріють все живе під час прийдешніх важких місяців?
У багатьох районах Британських островів хлопчики ходили від будинку до будинку, збираючи у фермерів і селян торф, зі словами: «Дайте нам торф, щоб спалювати відьом». Назбиравши його достатню кількість, вони обкладали це місце сухими гілками, соломою й розпалювали багаття, а поки він горів, співали пісні й грали. Коли гаснули останні іскри й згущалася темрява, що наводить жах, хлопчиська кричали: «Хто останній, того нехай схопить диявол». І із цими словами кидалися бігти. І хто знає, може останній дійсно ставав жертвою Диявола?
По загальній думці, відьми роблять свої maleficia за допомогою договору з Дияволом або за допомогою колдовских порошків, отрут і мазей. Ще із класичних часів трави й екзотичних складових використовувалися як отрути й афродизиаки. Як помітив в 1678р. відомий юрист сер Джордж Маккензи, «не тільки відьми, але й натуралісти можуть запропонувати зілля, що змінюють чоловіків і жінок до фізичного потяга». Віра в магічну силу ведьмин-ских відварів є складовою частиною скоріше літератури й фольклору, чим чаклунської єресі як такий. Жителі Лестера, що обвинуватили в 1717р. стару жінку в крадіжці банки з «бальзамом з розмарину й квітів календули ...із квартою елю», не занадто боялися, що їх обвинуватять у договорі з Дияволом. В обвинуваченнях іноді згадуються диявольські рідини; так Агнесс Сем-Псон, одна з нортбервикских відьом, зізналася, що «взяла чорну жабу, повісила її нагору лабетами на три дні й збирала отруту, що капала з її, у раковину устриці». Набагато частіше в обвинуваченнях згадувалася одержимість або виготовлення літальної мазі, з яких прямо випливало основне обвинувачення у відвідуванні шабашачи. Складові цих притирань розглядаються далі в присвячені їм спеціальних статтях.
