Одному буддийскому монаху настоятель велел изобразить дракона для украшения храма. "Да как же я смогу это сделать, если я никогда не видел драконов?" - спросил монах, но наказ есть наказ и он взялся за рисунок. Только вместо того, чтобы рисовать, все время повторял: "Как же я смогу нарисовать дракона, не видя его". И вот, через несколько дней, на окно его комнаты сел Дракон и сказал: "Вот он я, рисуй". Но бедный монах так испугался, что упал в обморок, а когда очнулся, дракона уже не было и как он выглядел, монах тоже не запомнил. Так он и не смог выполнить наказ настоятеля. Если мы не видим чего-то сердцем, то даже если встретим это в жизни, не сможем увидеть и запомнить.
Одному буддійському ченцеві настоятель велів зобразити дракона для прикраси храму. "Так як же я зможу це зробити, якщо я ніколи не бачив драконів?" - запитав чернець, але наказ є наказ і він узявся за малюнок. Тільки замість того, щоб малювати, увесь час повторював: "Як же я зможу намалювати дракона, не бачачи його". І от, через кілька днів, на вікно його кімнати сіл Дракон і сказав: "От він я, малюй". Але бідний чернець так злякався, що зомлів, а коли опам'ятався, дракона вже не було і як він виглядав, чернець теж не запам'ятав. Так він і не зміг виконати наказ настоятеля. Якщо ми не бачимо чогось серцем, то навіть якщо зустрінемо це в житті, не зможемо побачити й запам'ятати.