Раз у році випадала ніч, коли відьми могли перебувати поруч із людьми. Це був переддень Дня всіх святих, котрий відомий за назвою Хэллоуін. У цю ніч, перед 1 листопада, до відьом приєднувалася всі інші нечисті братії - гоблины й примари, демони й феї, словом, все диявольське поріддя. Уважалося, що в цю ніч душі померлих бродять по землі, прагнучи ще раз знайти тепло домівки перед настанням зими. Для минаючих на захід, слідом за сонцем, виносили частування.
А древні кельти відзначали переддень Дня всіх святих як першу ніч нового року. У Європі стало звичаєм 31 жовтня палити багаття, відзначаючи тим самим перехід від осені до зими й майбутнє буд.; настання холодів і тьми. Череди тварин, які бродили все літо по полях і пасовищам, заганяли в хліви й стійла, укриваючи від крижаних вітрів і непогоди. Може бути, люди вважали, що їхні багаття зігріють все живе під час прийдешніх важких місяців?
У багатьох районах Британських островів хлопчики ходили від будинку до будинку, збираючи у фермерів і селян торф, зі словами: «Дайте нам торф, щоб спалювати відьом». Назбиравши його достатню кількість, вони обкладали це місце сухими гілками, соломою й розпалювали багаття, а поки він горів, співали пісні й грали. Коли гаснули останні іскри й згущалася темрява, що наводить жах, хлопчиська кричали: «Хто останній, того нехай схопить диявол». І із цими словами кидалися бігти. І хто знає, може останній дійсно ставав жертвою Диявола?