- Потрібно, щоб «упир» сам усвідомив, що в нього є внутрішня проблема. Це єдиний вихід. Якби вампір раз «напився» чужої енергії і заспокоївся назавжди – це ще півбіди. Але ж вони задовольняються лише на деякий час. Тому вампіри мають у першу чергу віднайти причину в собі, залагодити свої негаразди. Єдина і головна складність тут полягає в тому, що ті вампіри, які навіть не здогадуються, що вони паразитують, навряд чи розберуться зі своїми проблемами самостійно. Просто тому, що вони не бачать жодної проблеми. А ті, хто паразитує, свідомо – і поготів. Тому допомогти тут зможе тільки спеціаліст.
Чи доводилося вам зустрічати людину, біля якої дискомфортно себе почуваєш, а після нетривалого спілкування відчуваєш жахливе виснаження організму, нервозність, запаморочення іноді навіть різкий головний біль? Якщо ви все це на собі вже колись відчували, значить, той неприємний співрозмовник був енергетичним вампіром, а ви його жертвою. Так стверджує біонергоінформотерапевт Людмила Ковальчук. Вампірами, розповідає пані Людмила, не народжуються. Зазвичай ними стають ті, хто ріс у неблагополучних сім’ях, старі, хворі люди, наркомани, алкоголіки. Про особливості явища вампіризму розповідає Людмила Ковальчук.
Вампіри... вампіри. Вампіри! Вони всюди. Просто не всі їх бачать та відчувають. Уявляєте, їх колись навіть боялись – це вже зараз деякі особистості тільки і мріють, що зустріти справжнього вампіра і стати його жертвою. Тема вампірів була настільки актуальною у всі часи, що не оминула і кінематограф. Отже, сьогодні поговоримо про вампірів у кіно. Ще у самому своєму зародку мистецтво кіно зіткнулося з вибором тем для екранізації і однією з таких стала тема жахів. Адже режисери робили ставку перш за все на почуття глядачів, а чи не найсильнішим почуттям у всі часи був і є саме страх. Вампіри вже на той час були надзвичайно гарно описані в різних готичних романах, що з’являлися раніше, і тому стали ідеальними героями саме таких фільмів жахів. Самі ж фільми жанру horror знімалися і раніше, але не відразу там наважились зіграти справжнього вампіра. Взагалі характерною рисою того часу була надзвичайно велика кількість відзнятих фільмів. У той час кіно як мистецтво тільки зароджувалося і тому на цьому полі було досить багато місця для експериментів. На режисерів та акторів ніхто не вчився, ніхто не думав про авторські права і світову славу та шалені заробітки. Все було набагато локальніше. Знімали істинні фанати, які в це вкладали свої кошти та життя. Вони прагнули визнання від тієї нечисленної публіки, якій мали змогу показати свої творіння. А в результаті вони отримали визнання всього світу. Одним з таких режисерів із світовим ім’ям зараз вважається Фредерік Вільям Мурнау – „батько” першого кіновампіра. Хоча їх знімали і до нього, але його граф Орлок (прототип Стокерівського Дракули) став саме тим справжнісіньким вампіром, в реальність якого вірили ще дуже довго після виходу фільму. Дійсно, Макс Шрек (Max Schreck) зіграв неперевершено, а чудовий мейк-ап та технічні можливості чорно-білого фільму довершили цей загадковий і містичний образ. Цей фільм, створений 1914-го року, визнано класикою світового horror-жанру і він не втратив своєї краси та актуальності навіть за майже століття свого існування.
Фахівці з цього питання наводять три основні групи енергетичних вампірів. Кажуть, кожному з них притаманна особлива поведінка.