Як тільки відьми збиралися разом, верховна жриця простирала руки по черзі в усі сторони світла. Вийнявши з піхов «Атам», вона волала до «сильних мируу цього», або основним стихіям, про допомогу - до кожної у відповідному напрямку: до землі - на північ, до повітря - на схід, до вогню - на південь, до води - на захід. У стародавності вважалося, що мир складається із чотирьох основних стихій. Відьми вірили, що якщо вони опанують силоміць землі, повітря, вогню й води, то стануть ще могущественнее. Самі «владарі» представляли щось середнє між людьми й примарами. І число їх було величезно. Як і парфумів, їх можна було викликати. Переміщалися вони з неймовірною швидкістю, хоча й складалися, як люди, із плоті й крові. «Владарі» були смертні, тобто могли занедужати й умерти. Однак піймати їх було неможливо. У певному змісті вони й поводилися як люди - ходили, спали, розмовляли, але могли жити лише у своїй стихії. Відповідно до алхіміка Парацельсу, що систематизував відомості про їх, ті, хто жив у землі, мали карликовий ріст. Ці істоти ховалися в надрах землі й стерегли її скарбу. За малий ріст їх називали гномами, але в гніві вони могли ставати гігантами. Ці підземні жителі постійно харчували ворожість до людей. Але людина, що бідує в послугах гномів, могла приборкати їхніми словами: «Якщо ви послужите мені службу, то я теж послужу вам», - так затверджував Парацельс.
Архів по тегу 'Відьми'
Як видно, відьми з'явилися тоді, коли люди стали займатися магією. Людство ще вірило в сили природи, у те, що вони можуть зціляти й калічити, насилати мор і рятувати від недуг, створювати або руйнувати щось. Ті люди, які вважали себе чаклунами й відьмами, вивчали окультизм, вірили в сховану силу навколишніх нас речей і свою здатність керувати цією силою. У стародавності в кожної відьми було своє божество. У Греції, наприклад, існували шанувальниці богині полювання Артеміди й богині ночі й тьми Гекаты. Чаклункою вважали Медею, що виготовляла воскові фігури своїх ворогів. Відьмою була й Цирцея, що обрится людей у свиней і заганяла їх на свій двір. Однак чаклунки могли бути не тільки злими, але й добрими. Вони поклонялися небесам і порам року, вирощували трави й коріння, були ясновидющими, читали долі по зірках і навіть займалися зціленням. Люди їх почитали, але й боялися.
«Питання, які варто задати відьмі». От вони:
1. Як довго ви є відьмою?
2. Чому ви стали відьмою?
3. Яким образом ви стали відьмою й чим була ознаменовано ця подія?
4. Кого ви вибрали своїм инкубусом ( дияволом-коханцем)? Як його кличуть?
5. Як кличуть вашого заступника серед демонів зла?
6. Чим ви заприсягли за це відплатити?
7. Як ви виконали свою обіцянку і які були умови?
8. Де ви мали зв'язок зі своїм инкубусом?
9. Які демони й люди були присутні на шабаші?
10. Яку їжу ви там їли?
11. Як був організований бенкет на шабаші?
12. Чи сиділи ви на тім бенкеті за столом?
13. Яка була музика і які танці ви танцювали на шабаші?
14. Чим вам платив инкубус за зносини з ним?
15. Яку диявольську мітку залишив вам на тілі инкубус?
16. Яку хворобу ви нанесли? Яким особам? Яким образом?
17. Навіщо ви наслали на цих людей хвороба?
18. Яким образом ви можете зцілити їх?
19. Якими травами або іншими методами ви можете вилікувати цю хворобу?
20. На яких дітей ви наклали заклятье? Навіщо ви це зробили?
21. Які тварини загинули в результаті вашого чаклунства й навіщо ви зробили ці злодіяння?
22. Хто ваші спільники?
23. Чому диявол наносить вам по ночах побої?
24. Із чого приготовлена мазь, який ви натираєте свою мітлу?
25. Як ви літаєте по повітрю? Які чарівні слова ви при цьому вимовляєте?
26. Які урагани були викликані вами й хто вам допомагав?
27. Яких хробаків і п'явок ви зробили на світло?
28. Із чого ви створили цих огидних комах і яким образом?
29. Чи визначив диявол строк вашого перебування відьмою?
По загальній думці, відьми роблять свої maleficia за допомогою договору з Дияволом або за допомогою колдовских порошків, отрут і мазей. Ще із класичних часів трави й екзотичних складових використовувалися як отрути й афродизиаки. Як помітив в 1678р. відомий юрист сер Джордж Маккензи, «не тільки відьми, але й натуралісти можуть запропонувати зілля, що змінюють чоловіків і жінок до фізичного потяга». Віра в магічну силу ведьмин-ских відварів є складовою частиною скоріше літератури й фольклору, чим чаклунської єресі як такий. Жителі Лестера, що обвинуватили в 1717р. стару жінку в крадіжці банки з «бальзамом з розмарину й квітів календули ...із квартою елю», не занадто боялися, що їх обвинуватять у договорі з Дияволом. В обвинуваченнях іноді згадуються диявольські рідини; так Агнесс Сем-Псон, одна з нортбервикских відьом, зізналася, що «взяла чорну жабу, повісила її нагору лабетами на три дні й збирала отруту, що капала з її, у раковину устриці». Набагато частіше в обвинуваченнях згадувалася одержимість або виготовлення літальної мазі, з яких прямо випливало основне обвинувачення у відвідуванні шабашачи. Складові цих притирань розглядаються далі в присвячені їм спеціальних статтях.