- Долю змінити можна, а чи потрібно втручатися в те, що заплановано на небесах? – так розпочала свою розповідь сива літня жінка, яка виявилася випадковою попутницею в міжміському автобусі. – Я розповім вам випадок, який трапився із моєю знайомою і повністю змінив мій погляд на життя.
Моя знайома, назвемо її Мариною, була дуже вродливою і доброю жінкою. Займала престижну посаду на виробництві і мала неабиякий успіх у чоловіків. Але роки йшли, їй було вже за тридцять, всі подруги мали свої сім’ї. Ніхто із численних обожнювачів Марини не поспішав із пропозицією руки та серця. Тоді жінка вирішила народити дитину, як говориться “для себе”. Переступивши через всі людські пересуди і косі погляди, Марина народила гарненького кароокого хлопчика. Всю свою нерозтрачену любов жінка віддавала дитині, намагалася дати сину все найкраще і іграшки, і одяг, і ласощі. Коли Андрійку виповнилося два рочки, лікарі виставили йому фатальний діагноз – лейкоз. У розпачі Марина заламувала руки, їздила до екстрасенсів, цілителів, медичних світил. Але дитині ставало все гірше і гірше…
Марина дивилася на бліде личко Андрійка, який лежав на лікарняному ліжку і захлиналася від сліз. Лікарі сказали готуватися до найгіршого, нема надії, що дитина доживе до ранку. Марина стала на коліна і благала Божу Матір, щоб вона залишила їй сина. Скільки часу Марина молилася, вона не пам’ятає. Після безкінечних молитв, жінці з’явився образ Божої Матері, яка сказала: “Твій син житиме, але щоб ти ніколи не пожалкувала про це”. “Ніколи не пожалкую”, - прошепотіла шокована жінка. Після цього Марина заснула. Коли прокинулася, побачила Андрійка, який сидів у ліжку і просив їсти. З кожним днем дитині ставало краще. Лікарі були здивовані чудодійним одужанням хлопчика і невдовзі його виписали додому.
Андрій ріс дуже капризною і вередливою дитиною. Коли пішов до школи, вчителі почали скаржитися, що хлопчик краде речі своїх друзів. Любляча мати не повірила, вважаючи, що це наклепи на дитину і перевела Андрійка до іншої школи. Проте в іншій школі проблеми не припинилися, хлопчик не хотів вчитися, грубіянив вчителям, продовжував красти. Після восьмого класу він пішов вчитися до ПТУ, де зв’язався із сумнівною компанією, пропадав ночами. Не раз заплакана Марина сиділа біля телефону, чекаючи від сина дзвінка. Ні умовляння, ні покарання не допомагали врозумити Андрія. З часом син почав підіймати руку на матір. А одного вечора до квартири прийшли міліціонери, і повідомили, що Андрія підозрюють у скоєнні вбивства. У матері підкосилися коліна і її знову охопив розпач. Прийшовши на побачення до сина у СІЗО, вона зустріла ворожий погляд і запитання:”Чому прийшла? Я не каюсь, той хлопець отримав по заслузі. А твої сльози мені набридли вже вдома”. В міліцейських коридорах Марина зустріла жінку у чорній хустині, яка побачивши Марину, заголосила: “ Як ти виховувала свого сина? За що він вбив мою дитину?” Зіщулившись, Марина вийшла із установи і рішуче направилася до церкви. Всю службу вона простояла на колінах. Після чого вернулася якась дивна і сказала мені:”Ти знаєш суду над моїм сином не буде”. Я ще тоді подумала, що вона збожеволіла з горя. Але вона знала, що говорила, десь за тиждень до судового засідання, Андрія насмерть збила машина.
“Якби я тоді не вимолила у Господа змінити долю, то чиста душа мого синочка була б в раю. А так моя сліпа материнська любов назавжди загубила душу рідної дитини” – із гіркотою в голосі говорила Марина.
регистрация юридических лиц, вы приезжаете всего один раз.
У всі часи людину цікавило майбутнє, хотілося хоч краєм ока заглянути у недосяжне завтра і передбачити свою долю. І, відповідно, в усі часи з’являлися гадалки, провидиці, медіуми. Я знала одну жінку, яка, заглянувши в своє майбутнє, почула жахливі слова: “Твоя дитина проживе не більше двадцяти п’яти років”. Як не дивно це звучить, але ці слова принесли жінці довгоочікуваний душевний спокій .
Нагадує гру у фанти. Спочатку в яку-небудь ємність (мішок, коробку) складають ті, що належать присутнім предмети (годинник, туфлі, запальнички, запонки, підтяжки, кільця, сережки, гаманці). По народному звичаю в ємність слід опустити також пару шматочків хліба, накрити її білим рушником і виконати святочні пісні (цілком піде сучасна естрада). Після кожної пісні ті, що ворожать по черзі витягують з мішка фант і "приміряють" до його господаря зміст тільки що заспіваного. Головне - не мовчати.
Перед сном кладуть під подушку чотирьох королів і заклинають: "Суджений, ряджений! Приснися!" Якщо присниться піковий король - жених буде старим і ревнивцем, король червоний означає молодого і багатого, хрестовий - чекай сватів від військового або бізнесмена, а бубновий - від бажаного.
Ритуал проводити краще на Місяць, що росте, в дні сили. Можете - розрахуйте самі ваші особисті дні сили, а краще, звернутися до того, хто в цьому розбирається. Знову ж таки, проводити його краще з 12 до 3 ночі, це час найсприятливіше для проведення 60% ритуалів. Купуєте в церкві 40 тонких свічок. Ставите їх на красивий піднос. Піднос ставите на підлогу. До стіни притуляєте невелике дзеркало. У певний час запалюєте всі свічки, і благаєте про виконання найзаповітнішого бажання. Не будьте меркантильні. Просите про любов, про одужання себе або дорогої людини. Молитеся, молитеся поки свічки не згаснуть. Ваше прохання повинне бути емоційним. Свічки прогоріли. Візьміть в руки дзеркало і загорніть його в червону тканину. Це - генератор вашої енергії. Тепер, коли вас переповнюватимуть емоції, виглядаєте в нього, хвилин по 5. Воно концентруватиме в собі Силу, яка згодиться вам для подальшої роботи. Віск, що залишився від свічок, переплавте. Не викидайте, додайте воску і зробіть свічку - користуйтеся, коли вам не вистачає енергії... І не забудьте сказати "Спасибі"...