Одному буддийскому монаху настоятель велел изобразить дракона для украшения храма. "Да как же я смогу это сделать, если я никогда не видел драконов?" - спросил монах, но наказ есть наказ и он взялся за рисунок. Только вместо того, чтобы рисовать, все время повторял: "Как же я смогу нарисовать дракона, не видя его". И вот, через несколько дней, на окно его комнаты сел Дракон и сказал: "Вот он я, рисуй". Но бедный монах так испугался, что упал в обморок, а когда очнулся, дракона уже не было и как он выглядел, монах тоже не запомнил. Так он и не смог выполнить наказ настоятеля. Если мы не видим чего-то сердцем, то даже если встретим это в жизни, не сможем увидеть и запомнить.
При полюванні на перевертня потрібно насамперед звернути увагу на особистість передбачуваного людини-перевертня. Перетворення в перевертня відбувається таємно, неявно, і людина всіляко це приховує. Тому необхідно звертати увагу на такі ознаки в поводженні, як підвищена імпульсивність, агресія, прагнення до насильства, безпричинна лють, безсоння, занепокоєння й інші ознаки незвичайного поводження. На жаль, згодом ці ознаки піддаються контролю, тому не можна покладатися тільки на них.
Лікантропія, передана людині через укус перевертня або в результаті народження від п
еревертня, є спадкоємною й невиліковною . Однак тут слід зазначити , що паранормальні властивості, отримані дитиною від батьків (найчастіше це стосується випадку, коли перевертнем є лише один з них), проявляються далеко не відразу. Ликантропия може спати усередині такої людини довгі роки й виявитися в самий несподіваний момент (під час сонячного затьмарення, параду планет, смертельної небезпеки або при інших незвичайних обставинах).
Вервольф - (волкулак, ликантроп) — перевертень, що приймає вовчий або подібний вовчому вигляд.
Кицунэ — перевертень-лисиця.
Тануки — енотовидная собака.
Аниото — Люди-Леопарди.
Перевертні бувають двох видів: ті, що перетворюються у звірів по своєму бажанню й ті, хто хворіють ликантропіей (хворобою перетворення у тварин). Відрізняються друг від друга вони тим, що одні можуть перетворюватися у тварин у будь-яку годину дня й ночі не втрачаючи при цьому здатності мислити по-людськи розумно, а інші тільки вночі (по більшій частині в повню) і при цьому людська сутність заганяється глибоко усередину звільняючи звіриний початок. При цьому людина не пам'ятає, що він робив коли був у звіриному вигляді.
Вервольф - у слов'янській міфології вважали, що це перетворений чаклуном у вовка людин і тому він зберігав повну свідомість своєї приналежності до роду homo sapiens, і тільки зовні походив на звіра. Тобто російські перевертні були "добрими вовками"... Уважалося, що повернути йому колишній людський вид - цілком реально: для цього випливало надягти на вервольфа знятий із себе пояс, у якому були зроблені вузли, при нав'язуванні яких щораз вимовлялося: "Господи, помилуй". Облачившись у такий пояс, "вовк" відразу втрачав шкіру й з'являвся в людському вигляді.
Прокляті й нехрещені діти або відьми могли приймати різні речовинні види й потім теж обертатися у тварин.
