Одному буддійському ченцеві настоятель велів зобразити дракона для прикраси храму. "Так як же я зможу це зробити, якщо я ніколи не бачив драконів?" - запитав чернець, але наказ є наказ і він узявся за малюнок. Тільки замість того, щоб малювати, увесь час повторював: "Як же я зможу намалювати дракона, не бачачи його". І от, через кілька днів, на вікно його кімнати сіл Дракон і сказав: "От він я, малюй". Але бідний чернець так злякався, що зомлів, а коли опам'ятався, дракона вже не було і як він виглядав, чернець теж не запам'ятав. Так він і не зміг виконати наказ настоятеля. Якщо ми не бачимо чогось серцем, то навіть якщо зустрінемо це в житті, не зможемо побачити й запам'ятати.
Архів рубрики 'Привиди'
Альфин (Alphyn) дуже схожий на геральдичного тигра, але з більше щільним і волосатим тілом, густою гривою, витягнутими вухами, довгою тонкою мовою й перекрученим хвостом. Передні лабети в альфина орлині.
П
оміж руїнами, ледь помітні, носяться тіні. Тіні минулого. Прозорі химерні потвори, що простягають хижі руки до випадкових перехожих, випучуючи очі на відсутніх обличчях. Ніколи їх кістляві пальці не торкнуться більше живої плоті, стримані трансцедентними кайданами. І все, на що вони здатні - це жахати, не пускати подорожніх уперед, стримуючи своїм стогоном.
Завжди зі мною. Мої страхи. мої спогади. мої нездійснені мрії.
Посунути. Відкинути. Переступити так само, як і дитячі нічні жахи. Бо хто повертається до минулого, тому немає дороги в майбутнє.
Важче ж, коли чиїсь мрії стоять за твоєю спиною, вчепившись у светер та тремтячи від болю...
1. У Верховній Раді — 35%
2. Ні, в Києві привидів нема — 33%
3. Вони працюють у моєму жЕку — 23%
4. Так, бачив на Андріївському узвозі — 9%
Аліна ГРОСУ, співачка: – Усе може бути! Я, звичайно, не вчений і не можу знати точно, але, швидше за все, вони живуть у напіврозвалених будинках, старовинних замках, київському домі з химерами чи навіть… в якійсь адміністративній будівлі. Адже кажуть, що у Білому домі в США також є привиди! Привиди, мабуть, живуть і на даху, як Карлсон. Хотілося б розвідати, чи це справді так! Віталій ШКЛЯРЕНКО, скульптор: – Не існують. Не вірю, це забобони. Я не заперечую існування потойбічних світів, адже ми живемо в області духу, і численні релігії та духовні практики підтверджують, що людина – це духовна істота. Однак я привидів ніколи не зустрічав і під великий сумнів ставлю їхнє існування. Щойно зустріну – повірю!
Сергій КУЗЬМЕНКО, народний депутат V скликання: – Існують – залежно від кількості випитого! Якщо ж говорити серйозно, то мені не доводилося зустрічати привидів – я вірю в них обережно. Однак я не раз чув розповіді від людей, яким цілком довіряю, про їхню зустріч із незвичайними явищами – туманною хмарою, фігурою людини. Є форми існування, які ми не бачимо. Всі передчуття і прикмети не народжуються на пустому місці – це елемент ірраціонального. Все в житті відбувається в рамках законів природи, багато з яких ми ще не знаємо, а пізнання – процес тривалий.
Як відомо привиди особливо полюбляють середньовічні замки. Питання: чому? Чув таку гіпотезу: в таких замках часто підвіконники, каміни і інші предмети інтер'єру виготовляли з граніту, який відомий своїми електромагнітними властивостями. Може дія цих хвиль (точніше вплив) і є поясненням існування різних дивних звуків і видінь. Хоча... Може в такий спосіб лише відкриваються ворота у світ нам невідомий? І привиди таки існують?