По загальній думці, відьми роблять свої maleficia за допомогою договору з Дияволом або за допомогою колдовских порошків, отрут і мазей. Ще із класичних часів трави й екзотичних складових використовувалися як отрути й афродизиаки. Як помітив в 1678р. відомий юрист сер Джордж Маккензи, «не тільки відьми, але й натуралісти можуть запропонувати зілля, що змінюють чоловіків і жінок до фізичного потяга». Віра в магічну силу ведьмин-ских відварів є складовою частиною скоріше літератури й фольклору, чим чаклунської єресі як такий. Жителі Лестера, що обвинуватили в 1717р. стару жінку в крадіжці банки з «бальзамом з розмарину й квітів календули ...із квартою елю», не занадто боялися, що їх обвинуватять у договорі з Дияволом. В обвинуваченнях іноді згадуються диявольські рідини; так Агнесс Сем-Псон, одна з нортбервикских відьом, зізналася, що «взяла чорну жабу, повісила її нагору лабетами на три дні й збирала отруту, що капала з її, у раковину устриці». Набагато частіше в обвинуваченнях згадувалася одержимість або виготовлення літальної мазі, з яких прямо випливало основне обвинувачення у відвідуванні шабашачи. Складові цих притирань розглядаються далі в присвячені їм спеціальних статтях.
0 Відгуків на “Зілля”
Залишити відгук